Перш ніж набути сучасного вигляду, календар пройшов довгий і тривалий шлях розвитку та вдосконалення.
Вчені стверджують, що виник календар у Стародавньому Єгипті, а поштовхом до цього стала примхлива річка Ніл. Місцевим жителям заздалегідь потрібно було знати, коли розіллє вона свої води, щоб завчасно очистити канали, почистити греблі. Як що не зробити цього своєчасно – вода стече у море, а врожай увесь загине від посухи. Єгипетські мудреці помітили, що Ніл розливає свої води саме після того, як з’явиться на небі яскрава зірка Сиріус. Люди помітили, що від одного розливу річки до другого проходить 365 днів. Розділили їх на 12 частин по 30 днів, а решту (5 днів) помістили у кінець року.
Так виник перший календар.
Календар – це ціла наука.
Просте запитання: яке сьогодні число? Відповідь: наприклад, сьогодні 1 вересня 2016 року. У столиці Єгипту сьогодні 24 число місяця шарабан 1436 року, в столиці Ірану – 10 шехрівера 1395 року. Чому? У нашому календарі рік починається 1 січня, в Ірані – 21 березня, в Ефіопії – 12 вересня. А в Єгипті певного початку року немає, він міняється та може припасти на будь-який місяць і навіть на будь-яку пору року.
Лік років ми починаємо з «нашої ери», після якої минуло понад 2000 років. В Єгипті початок ліку інший – він припадає на 622 рік нашого календаря. У чому ж річ?
Рік в Єгипті відрізняється від нашого.
Наш рік – сонячний: час, за який Земля обійде навколо Сонця. А в країнах Сходу рік місячний. Він дорівнює 12 місячним місяцям і коротший від сонячного на 11 днів. Тому й починається він у різні числа, місяці й пори року. Про те рік – це не точно 365 днів, кожний четвертий – 366 днів (високосний). Щороку набігає по 6 годин, додають цілу добу до високосного року.
Календар із чергуванням простих і високосних років існує з 1 січня 45 року до н.е. Його ввів у Стародавньому Римі відомий полководець Юлій Цезар. Тому календар і називається юліанським. Юлій Цезар запропонував 365 днів у році, згрупував їх у 12 місяців.
У 1582 році був виданий спеціальний декрет – папська булла. Римський Папа Григорій XІІІ наказав день після четверга 4 жовтня вважати п’ятницею 15 жовтня. З ліку викинули 10 днів. Цей календар назвали за ім’ям Папи григоріанським.
5 травня 1581 року з’явився у нас перший друкований календар. Його автор – першодрукар Іван Федоров. Стародавні слов’яни називали свої місяці відповідно до того, чим займалися у той чи інший час або які зміни помічали у природі.
Деякі назви живуть і по нині.
Вчені стверджують, що виник календар у Стародавньому Єгипті, а поштовхом до цього стала примхлива річка Ніл. Місцевим жителям заздалегідь потрібно було знати, коли розіллє вона свої води, щоб завчасно очистити канали, почистити греблі. Як що не зробити цього своєчасно – вода стече у море, а врожай увесь загине від посухи. Єгипетські мудреці помітили, що Ніл розливає свої води саме після того, як з’явиться на небі яскрава зірка Сиріус. Люди помітили, що від одного розливу річки до другого проходить 365 днів. Розділили їх на 12 частин по 30 днів, а решту (5 днів) помістили у кінець року.
Так виник перший календар.
Календар – це ціла наука.
Просте запитання: яке сьогодні число? Відповідь: наприклад, сьогодні 1 вересня 2016 року. У столиці Єгипту сьогодні 24 число місяця шарабан 1436 року, в столиці Ірану – 10 шехрівера 1395 року. Чому? У нашому календарі рік починається 1 січня, в Ірані – 21 березня, в Ефіопії – 12 вересня. А в Єгипті певного початку року немає, він міняється та може припасти на будь-який місяць і навіть на будь-яку пору року.
Лік років ми починаємо з «нашої ери», після якої минуло понад 2000 років. В Єгипті початок ліку інший – він припадає на 622 рік нашого календаря. У чому ж річ?
Рік в Єгипті відрізняється від нашого.
Наш рік – сонячний: час, за який Земля обійде навколо Сонця. А в країнах Сходу рік місячний. Він дорівнює 12 місячним місяцям і коротший від сонячного на 11 днів. Тому й починається він у різні числа, місяці й пори року. Про те рік – це не точно 365 днів, кожний четвертий – 366 днів (високосний). Щороку набігає по 6 годин, додають цілу добу до високосного року.
Календар із чергуванням простих і високосних років існує з 1 січня 45 року до н.е. Його ввів у Стародавньому Римі відомий полководець Юлій Цезар. Тому календар і називається юліанським. Юлій Цезар запропонував 365 днів у році, згрупував їх у 12 місяців.
У 1582 році був виданий спеціальний декрет – папська булла. Римський Папа Григорій XІІІ наказав день після четверга 4 жовтня вважати п’ятницею 15 жовтня. З ліку викинули 10 днів. Цей календар назвали за ім’ям Папи григоріанським.
5 травня 1581 року з’явився у нас перший друкований календар. Його автор – першодрукар Іван Федоров. Стародавні слов’яни називали свої місяці відповідно до того, чим займалися у той чи інший час або які зміни помічали у природі.
Деякі назви живуть і по нині.
